Хто такі шишкарі
Шишкарі – це невеликі горобцеподібні пташки.
Живуть вони в хвойних лісах. Адже шишки – улюблений корм цих пернатих друзів. Щоб дістати насінину, мають пристосований дзьоб. Він досить незвичайний. Гострий та довгий дзьоб загнутий, його кінці направлені в різні боки. Найцікавіше, що таким він стає з часом. Бо пташенята народжуюються на світ із звичайним дзьобом, як в більшості птахів.
Шишкар живе у хвойних лісах Європи, Азії, Північної Америки і Північно-Західної Африки. Місця гніздування цих птахів нестійкі, оскільки птахи постійно кочують у пошуках місць годування. При неврожаї кормів вони можуть відлітати з лісів і з’являтися у степах і навіть пустелях. За розмірами ялиновий шишкар трохи більший за снігура. На вигляд птахи не дуже спритні, проте таке враження відразу зникає, коли побачиш їх на дереві. Шишкар не тільки швидко бігає по гілках, перекидається на них, але й бігає догори ногами.
Як зимують шишкарі
Шишкар – перлітний птах. Ці птахи не бояться морозів. Прилітають у наші краї восени, коли багато інших пташок нас покидають. Усе тому, що насіння шишок – найулюбленіший корм шишкарів. А дозріває воно в холодну зимову пору. Тому селяться птахи в хвойних лісах: ялинових, соснових, модринових.
У особливо багатих на їжу місцях ці птахи затримуються і виводять пташенят. У зимовий час шишкарі висиджують та вигодовують своїх маленьких пташенят. Їхні гнізда настільки теплі, що малята без оперення не замерзають.
Чому в шишкаря загнутий дзьоб
Ви, мабуть, бачили таких птахів. Їх досить легко відрізнити від інших за яскравим оперенням, дивним співом і особливим дзьобом, зігнутим, схожим на плоскогубці. Така дзьоб ніби спеціально створена, щоб працювати з шишками. Власне так і є.
Нижня та верхня частина дзьоба у шишкарів зігнуті та перехрещені між собою. Це допомагає птахам спритно витягувати з-під луски шишок сосни та їли свою улюблену їжу – насіння. До речі, однією з особливостей шлюбного періоду є те, що самець і самка годують один одного насінням.
Що робить шишкар
Шишкар — це рід птахів із родини в’юркових, відомий своєю унікальною будовою дзьоба, який схрещений на кінці. Завдяки цій особливості шишкарі легко витягують насіння з ялинових, соснових або ялицевих шишок.Завдяки своїй спеціалізації вони відіграють важливу роль у лісових екосистемах, сприяючи розповсюдженню насіння хвойних дерев.
Що їсть шишкар
Багато хто з вас вже зустрічав цього птаха-папугу з чудернацьким дзьобом. Шишкарі є стенобіонтами в плані харчування – вони живляться лише насінням шишок хвойних дерев.
В такій вузькій спеціалізації є мінуси – залежність від єдиного виду корму. Зазвичай стенобіонтні організми є чутливими до будь-яких змін, які впливають на дорогоцінний ресурс і через це – вразливими. Проте у шишкаря є і свої плюси – ніхто не складе йому конкуренції. Ну хіба дятел і білка подлубають декілька шишок, проте згодом підуть в пошуки смачнішого корму.
А шишкар – справжній спец по добуванню насіння з шишок. Роздвоєним дзьобом він вправно вилущує насінини з-під лусочок, прямо як досвідчені бабці на базарі лузають соняшникове насіння.Така особливість дієти надає шишкарям ще одну цікаву особливість – за доброго урожаю шишок, вони можуть виводити пташенят навіть взимку. Які б морози не лютували – якщо кормова база шишкарів достатня, вони впевнено будують м’яке гніздечко, вистелене пухом, самка насиджує кладку, а самець годує її та пташенят.
Шишкар цікаві факти
Шишкар в Україні мешкає переважно в північних областях. Ще їх називають “птахами-циганами” – за схильність до частих змін місця проживання і “північними папугами” – за яскраве забарвлення, незвичний дзьоб і здатність лазити по гілках. Шишкар має велику голову, чіпкі лапи, що дозволяють підвішуватися до шишок вниз головою і короткий хвіст.
- Шишкарі – це лісові співочі птахи з сімейства в’юркових.
- Шишкарів досить просто відрізнити від всіх інших їх побратимів.
- У цих пернатих незвичайний дзьоб з перехрещеними один з одним половинками. Завдяки тому, що дзьоб досить міцний, ці птахи легко можуть ламати ним ялинові гілки, шишку або кору дерева.
- Дзьоб у шишкаря ідеально пристосований для вилучення насіння з шишок.
- Всі шишкарі мешкають в Північній півкулі. Багато хто вважає їх тайговими птахами. Але це не зовсім вірно. Шишкар живе в хвойних лісах Євразії, Америки та Африки.
- Всі види шишкаря ведуть денний спосіб життя. Помітити їх можна скрізь. У пошуках їжі вони стрімко перелітають з місця на місце великими галасливими і крикливими зграйками.
- Ці пернаті не дуже великі – близько 17 сантиметрів, приблизно як великий горобець. Хвіст розділений надвоє, половинки дзьоба загнуті і в зімкнутому вигляді перехрещуються.
- Лапи у цих птахів короткі і сильні. Це дозволяє птахові висіти вниз головою і утримувати важкі шишки.
- Самці і самки дуже відрізняються за кольором. Особини чоловічої статі мають запалено-червоне або червоно-оранжеве забарвлення черевної частини, спини і шиї, крила і хвіст зазвичай коричнево-сірих відтінків.
- Перші три роки життя оперення цих птахів тільки формується. У ранньому дитинстві їх пір’я сірого кольору.
- Існує легенда, що коли Ісуса розіп’яли, то до нього прилетіли Снігур і клест. Снігур ламав шипи на терновому вінку і забруднив собі грудку. А клест намагався витягнути цвяхи, якими розіп’яли Христа, але нічого у маленької пташки не вийшло, він тільки спотворив свій дзьоб. Бог подякував птицям і подарував кілька унікальних властивостей.
- Дійсно, в закритому вигляді дзьоб птиці утворює хрест. Клест нетленен після смерті, а пташенят виводить взимку до Різдва. Всьому, звичайно, є наукове пояснення, але це не применшує його загадковості.
- Співають ці птахи, тільки ширяючи в повітрі, сидячи на гілках, вони мовчать.
- Шишкарі цікаво годують своїх дітей: вони не вставляють дзьоб в рот пташеня, а кидають грудочки їжі. Якщо шишкар промахнувся – він підбирає грудочку їжі і знову повторює спробу.
- Місця гніздування цих птахів непостійні, адже ці пернаті постійно літають у пошуках їжі.
- У шишкарів немає причин боятися хижаків, адже харчування насінням шишок насичує організм птахів смолами і робить його гірким на смак.
Шишкар — це птах, який відзначається своєю здатністю видобувати насіння з шишок хвойних дерев завдяки спеціально адаптованому загнутому дзьобу. Це дозволяє йому успішно виживати в умовах лісів і харчуватися на зимовий період.
