Одне з найбільш поширених питань у вивченні української мови — це правильна постановка наголосу на словах, які мають декілька варіантів вимови. Одне з таких слів — “черговий”, яке часто викликає сумніви у носіїв мови. Як правильно ставити наголос у цьому слові, чи є якісь винятки — розглянемо в цій статті.
Наголос у слові “черговий”
У слові “черговий” наголос падає на останній склад: чергови́й. Це правило є фіксованим і закріпленим у граматиках, академічних словниках та мовних порадниках. Вживання наголосу на першому складі, наприклад “черго́вий”, є помилковим і не відповідає нормам сучасної літературної української мови.

Чому важливо правильно ставити наголос у слові “черговий”?
Правильний наголос є важливим для чіткого розуміння і правильної вимови. Неправильне наголошування може не лише порушити мовну норму, але й зробити слово неприродним для носіїв мови. Наприклад, якщо ви почуєте слово з наголосом на першому складі, це буде сприйнято як мовна помилка.
Практичний вжиток слова “черговий”
Наголос на останньому складі — чергови́й — зафіксований у всіх словниках і є стандартом для сучасної української мови. Однак іноді у повсякденному мовленні можна почути варіанти з наголосом на першому складі — черго́вий, але вони є ненормативними і не відповідають вимогам літературної мови.
Значення слова “черговий”
Слово “черговий” має кілька значень, залежно від контексту:
- Той, хто йде за попереднім у певній послідовності. Наприклад: “Автомашини і підводи товпилися навколо, чекаючи посадки чергової групи поранених.”
- Той, хто виконує обов’язки за чергою. У такому контексті слово “черговий” означає людину, яка виконує обов’язки на черзі, наприклад: “Черговий учень” або “черговий лікар”.
- Той, що має регулярний або запланований характер, виконується в порядку черговості. Наприклад: “Після чергового засідання Андрій вирішив вирушити додому.”
- Той, що потребує першочергового розв’язання. Наприклад: “Чергові завдання потребують негайного виконання.”

Форми слова “черговий” в різних відмінках
Слово “черговий” є прикметником і має різні форми залежно від роду, числа та відмінка:
- Чоловічий рід: чергови́й (н.в.), чергового (р.в.), черговому (д.в.), черговим (о.в.), на черговому (м.в.)
- Жіночий рід: чергова (н.в.), чергової (р.в.), черговій (д.в.), черговою (о.в.), на черговій (м.в.)
- Середній рід: чергове (н.в.), чергового (р.в.), черговому (д.в.), черговим (о.в.), на черговому (м.в.)
- Множина: чергові (н.в.), чергових (р.в.), черговим (д.в.), черговими (о.в.), на чергових (м.в.)
Приклади правильного використання:
“Черговий учень мав наглядати за порядком у класі.”
“Виконайте чергове завдання на наступному уроці.”
“Під час зборів обговорювались чергові питання.”
Правильний наголос у слові – чергови́й. Це правило є фіксованим і має бути дотримано в усіх випадках вживання цього слова. Наголос на першому складі, хоча іноді зустрічається в розмовній мові, є помилковим і не відповідає нормам сучасної української літературної мови.