Казка «Червона Шапочка» є одним із найвідоміших творів європейського фольклору, що передає важливі моральні уроки через просту, але глибоку історію. Її значення не обмежується лише захоплюючим сюжетом, адже вона торкається тем, які залишаються актуальними в усі часи — довіри, обережності та впливу чужих намірів. Образ Червоної Шапочки став символом дитячої безпосередності, а разом із тим і вразливості перед навколишнім світом, що сповнений небезпек. Казка навчає важливості дотримання порад і остороги при зустрічах з незнайомими людьми.
Автор казки “Червона Шапочка”
Автором всесвітньовідомої улюбленої дитячої казки є Шарль Перро народився 12 січня 1628 року в Парижі, Франція. Шарль був знаменитим французьким письменником, який здобув популярність завдяки своїм казкам для дітей. Окрім літературної діяльності, Перро працював юристом та істориком, що додавало його творам елементи моральної повчальності та соціальної глибини. Серед його найбільш відомих дитячих казок — «Червона Шапочка» (1697), «Кіт у чоботях» (1697) та «Спляча красуня» (1697). Шарль Перро є основоположником жанру казок у літературі, а його твори залишаються популярними й сьогодні, впливаючи на розвиток дитячої літератури. Казки Перро часто включають прості сюжети з яскравими персонажами, що передають важливі моральні уроки для дітей.
Історія створення казки “Червона шапочка”
Казка «Червона Шапочка» або ж “Червоний Капелюшок” має цікаву та досить довгу історію створення та еволюції, яка розпочалася в середньовіччі й досягла свого найбільш відомого варіанту завдяки французькому письменнику Шарлю Перро.
Перші згадки про подібні історії можна знайти в народних казках “старої” Європи, зокрема в Франції, Німеччині та Італії. У цих ранніх версіях казки дівчинка в червоному одязі (накидка або плащ, які пізніше стали символом червоної шапочки) йшла через ліс до своєї бабусі, але на її шляху зустрічався вовк, що намагався її з’їсти. Важливу роль у цих народних розповідях відігравав мотив обману й хитрощів, що дозволяли героїні подолати зло.
Шарль Перро знав про цей народний сюжет, літературно його адаптував та включив казку «Червона Шапочка» до свого збірника «Казки материнської перини» («Histoires ou contes du temps passé»), який було опубліковано в 1697 році. Перро взяв за основу народну казку, але свідомо змінював деякі її моменти та епізоди, додаючи елементи моралі та більш чіткі соціальні уроки.
Варіант казки Шарля Перро здобув велику популярність і швидко поширився по всій Європі. Однак з часом «Червона Шапочка» отримала різні адаптації та варіації, залежно від культури та часів. Наприклад, братами Грімм був написаний ще один відомий варіант казки, який також містить важливі моральні уроки, але без оптимістичного фіналу. У версії братів Грімм, Червона Шапочка виривається з пащі вовка сама, без допомоги мисливців, що змінило зміст і настрій казки.
З плином часу «Червона Шапочка» стала однією з найвідоміших дитячих казок у світі, і її інтерпретації продовжують надихати художників, письменників і кінематографістів на нові адаптації. Тема взаємодії з небезпекою та важливість обережності залишаються актуальними і сьогодні, забезпечуючи казці «Червона Шапочка» постійну популярність.
Сюжет казки “Червона Шапочка”
Казка «Червона Шапочка» розпочинається з того, що маленька дівчинка отримує від матері доручення віднести кошик з їжею та пиріжками хворій бабусі, яка живе в лісі. Мати застерігає її ніде не зупинятися та не розмовляти з незнайомцями. Однак у лісі Червона Шапочка зустрічає хитрого сірого вовка, який обманює її, відправивши довшим шляхом до бабусі, а сам, тим часом, поспішає до хатинки старенької.
Вовк приходить першим до хатинки бабусі, з’їдає стареньку, а потім переодягається в її одяг і займає її ліжко. Коли онучка приходить до своєї бабусі, вона помічає дивні зміни у вигляді «старенької бабусечки» і запитує: «Бабусю, чому у тебе такі великі очі?», “Чому в тебе такі великі вуха?”, “Чому в тебе такі великі зуби?”… І так до кожної частини тіла. В кінці діалогу “замаскований” вовк накидається на “онуку”, але на щастя, поруч проходить сміливий мисливець, який вбиває вовка та рятує Бабусю разом з Червоною Шапочкою.
Ця казка є взірцевим повчальним уроком про небезпеку на шляху від незнайомих людей та важливість вміти слухатися старших.
Характеристика героїв казки “Червона Шапочка”
У казці «Червона Шапочка» кожен персонаж має важливу роль у розвитку сюжету та несе в собі певні моральні уроки. Від маленької, наївної дівчинки до підступного сірого вовка, кожен герой відображає глибокі життєві принципи, які залишаються актуальними на будь-якому етапі часу.
- Червона Шапочка — молода, наївна та цікава дівчинка, яка хоче допомогти своїй бабусі. Вона наділена добротою та безтурботністю, але, на жаль, недостатньо обережна та слухняна. Її образ уособлює невинність і довірливість, що робить її вразливою в світі дорослих, де не завжди все таке безпечне, як здається на перший погляд.
- Сірий Вовк — головний антагоніст казки, хитрий і підступний, який намагається обдурити та зловити Червону Шапочку. Його образ символізує зло, що може приховуватися під виглядом безневинності та доброти. Вовк намагається маніпулювати ситуацією, щоб досягти своїх цілей.
- Бабуся — беззахисна і стара жінка, на яку Червона Шапочка покладає надії. Бабуся символізує мудрість і досвід, але в даному випадку її фізична слабкість не дозволяє їй захистити себе від вовка. Вона стає жертвою, підкреслюючи важливість сімейних зв’язків і турботи про старших.
- Мисливець — персонаж, який з’являється в кульмінаційний момент казки. Його роль — це символ добра, яке завжди переможе зло. Мисливець рятує Червону Шапочку та бабусю, допомагаючи їм уникнути небезпеки, і уособлює справедливість і рішучість.
- Мати Червоний Шапочки — хоча в казці її роль невелика, вона є важливою фігурою, яка закладає основні моральні принципи, застерігаючи дочку від небезпек. Її наставлення на вірність і обережність відображає важливість батьківської турботи та захисту дітей.
Кожен персонаж в казці «Червона Шапочка та сірий вовк» виконує свою роль у розкритті теми добро vs зло, та важливості обережності й слухняності для безпеки та добробуту.
Зовнішній вигляд Червоної Шапочки
Зовнішність Червоного Капелюшка не описується докладно в оригінальних версіях казки Шарля Перро та братів Грімм. Її образ з’являється через інтерпретації та ілюстрації, які виникли пізніше.
Основні риси, які найчастіше приписують Червоній Шапочці:
- Молода дівчинка: Вона зазвичай зображується віком від 7 до 10 років.
- Коротке або середнє волосся: Колір волосся може варіюватися, проте часто воно є каштановим або русявим.
- Проста сукня: Її сукня здебільшого червона, хоча можуть бути й інші варіанти кольорів.
- Білий фартух: На сукню часто накидається білий фартух.
- Червона шапочка: Це найвідоміший елемент її образу, що може бути виготовлений з різних матеріалів, таких як вовна або оксамит (в деяких варіантах капюшон, накидка, плащ, капелюх).
- Кошик: Червона Шапочка зазвичай несе кошик з їжею для бабусі (пиріжки або пиріг).
Зображення Червоного Капелюшка змінюються залежно від художника, адже кожен з них вкладає власне бачення в її образ.
Приклади відомих ілюстрацій Червоної Шапочки:
- Гюстав Доре: У своїй версії казки (1862) він зобразив Червону Шапочку як милу та наївну дівчинку з довгим каштановим волоссям.
- Вальтер Креймер: У своїй ілюстрації (1885) він створив більш реалістичний образ — сільської дівчинки з коротким волоссям.
- Сюзанна Бейкер: В її стилізованій версії (1967) Червона Шапочка постає як молода дівчина з великими очима та довгим чорним волоссям.
Таким чином, кожна ілюстрація додає нові штрихи до образу Червоної Шапочки, але базові елементи залишаються незмінними. Пропонуємо Вам приклади картинок з Червоною шапочкою:
Як звали Червону Шапочку
Варіанти імені Червоної Шапочки варіюються в залежності від версії казки. В оригінальних варіантах, зокрема у французькій інтерпретації Шарля Перро та німецькому варіанті братів Грімм, головна героїня не має конкретного імені. Вона просто названа “Червона Шапочка” або “дівчинка”, оскільки її образ тісно пов’язаний з характерною червоною шапочкою. Однак у деяких інших адаптаціях казки їй надають різні імена, наприклад, “Червона”, “Роза” або “Лілі”, що додає їй індивідуальності. Відсутність імені в класичних варіантах може мати символічне значення, акцентуючи на універсальності образу і тим самим підкреслюючи загальнолюдські теми, що присутні в історії.
Отже, хоча в різних варіантах казки героїня може мати різні імена, це не змінює основну сутність і значення історії, яка продовжує залишатися улюбленою та популярною в багатьох культурах по всьому світу.
