Що таке літопис? Це особливий вид історичного джерела, який відіграє важливу роль у вивченні минулого. Літописи містять хронологічний запис подій, зазвичай від імені очевидця або за переказами сучасників. В Україні літописання стало основою для розвитку національної історіографії та зберегло для нас унікальні факти про життя князів, війн, традицій і вірувань. У цій статті ми дізнаємось багато цікавих фактів про літопис.
Що таке літопис своїми словами?
Літопис — це письмова розповідь про події, викладена за роками. Найчастіше це були історичні записи, які вели монахи, священики чи освічені люди при дворах князів або в монастирях. Літопис міг описувати як важливі державні події, так і природні явища, церковне життя чи особисті спостереження автора.
Літопис (скорочено) — це історичний запис подій у хронологічному порядку. Його автор — літописець — веде розповідь «рік за роком» (звідси й назва: “літо” у старослов’янській мові означає “рік”).
Що таке літопис в історії України
В українській історії літописи є ключовим джерелом знань про період Київської Русі, Галицько-Волинської держави та Козацької доби. Вони не просто описують події, а й відображають світогляд давньоукраїнського суспільства. Завдяки літописам ми дізнаємося про князівські міжусобиці, хрестителів Русі, походи, дипломатичні стосунки, звичаї та легенди.
Початковий літопис — це…
Початковий літопис або “Повість минулих літ” — перший і найвідоміший давньоруський літопис, створений у Києві на початку XII століття. Його автором вважається чернець Нестор з Києво-Печерського монастиря. Він розповідає про заснування Києва, князювання Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
Відомі літописи: які є літописи в Україні?
Ось найвідоміші літописи, які стали частиною української історичної спадщини:
- Повість минулих літ (Початковий літопис) — про заснування Русі.
- Київський літопис (XII ст.) — продовження Повісті минулих літ.
- Галицько-Волинський літопис — важливе джерело про події на заході України.
- Літопис Самовидця — про події середини XVII ст., часи Хмельниччини.
- Літопис Григорія Грабянки — про козацьку добу.
- Літопис Самійла Величка — одна з найдетальніших хронік козацької доби.
Хто писав літописи?
Літописи писали монахи, літописці, освічені козаки, історики при князівських і гетьманських дворах. Наприклад, Нестор Літописець, Самовидець, Грабянка, Величко — були не лише хроністами, а й учасниками або свідками подій, які описували.
Козацькі літописи — це…
Козацькі літописи — це історичні твори, створені у XVII–XVIII століттях, що розповідають про добу Гетьманщини, визвольну боротьбу українського народу, діяльність гетьманів. Вони мають літературну цінність і стали джерелами для майбутніх українських істориків.
Літописні згадки про видатних князів:
- Княгиня Ольга — описана як мудра правителька, перша християнка на престолі Русі.
- Князь Ігор — згадується в контексті своєї трагічної смерті від деревлян.
- Володимир Великий — як хреститель Русі, що запровадив християнство в 988 році.
- Ярослав Мудрий — прославлений за укладення першого писаного законодавства — «Руської Правди», будівництво Софії Київської та розвиток освіти.
Що спільного мають літописи Самовидця?
Літопис Самовидця, Грабянки і Величка — усі три розповідають про події Руїни та становлення Гетьманщини, але кожен — зі своєї точки зору. Вони є прикладами особистої хроніки та відображають суб’єктивне бачення історії, але разом формують багатогранну картину тієї доби.
Що розповідає літопис про заснування Києва?
Початковий літопис повідомляє легенду про заснування Києва братами Кием, Щеком, Хоривом і сестрою Либідь. Це символічна оповідь про початок Київської Русі — могутньої держави, що стала основою для української національної ідентичності.
Літопис — це унікальне історичне джерело, яке “говорить голосом минулого”. Завдяки літописам ми дізнаємося не лише про політичні події, а й про ментальність, релігію, побут та устрій давнього суспільства. Від Початкового літопису до Козацьких хронік — кожен запис є цінним свідченням історії України.
