Олена Пчілка була багатогранною особистістю, чиє життя та творчість зробили великий внесок у розвиток української культури та літератури. Вона стала однією з основних фігур українського національного відродження, і її роботи, особливо в галузі фольклору, поезії та дитячої літератури, мають велике значення й сьогодні. Через свої твори та громадську діяльність Олена Пчілка активно сприяла формуванню національної свідомості та збереженню українських традицій у важкий для нації період.
Олена Пчілка: біографія для дітей
Сім’я та ранні роки Олени Пчілки
Справжнє ім’я Олени Пчілки — Ольга Петрівна Косач (до шлюбу Драгоманова), вона народилася 17 (29) червня 1849 року в місті Гадяч, що на Полтавщині. Олена Пчілка походила з родини відомого поміщика Петра Якимовича Драгоманова, представника старовинного козацького роду, відомого ще з часів Гетьманщини. Це були інтелігентні, освічені люди, що глибоко цінували українську культуру та народні традиції. Батько Олени Пчілки був юристом, захоплювався літературою, писав вірші та збирав народну творчість. Мати, Єлизавета Іванівна (Цяцька) Драгоманова, також мала великий вплив на духовний розвиток дітей, оскільки була чудовою співачкою та знала багато народних пісень, які співала дітям. Завдяки матері Олена змалку була оточена українським фольклором, що значно вплинуло на її подальшу творчість.
Олена Пчілка зростала в атмосфері глибокого патріотизму та любові до рідної культури. Як згадувала сама письменниця, дитинство в родині Драгоманових було спокійним та гармонійним, без сцен насильства чи жорстоких покарань, що характерно для того часу, коли панувала деспотична система. Діти росли в атмосфері розуміння, ніжності та поваги, що надало їм можливість розвивати свій інтелектуальний і моральний потенціал.
Освіта Олени пчілки та вплив родини
Освіта Олени Пчілки почалася вдома, де її виховувала мати. Вона вивчала не лише традиційні для того часу предмети, а й українську мову, пісні, обряди, що сприяло формуванню в неї національної свідомості. З дитинства вона отримала ґрунтовні знання в галузі української культури, що стало основою її майбутньої творчої діяльності.
З 12 років Ольга Драгоманова продовжила навчання в Київському пансіоні шляхетних дівчат, в який її влаштував старший брат Михайло, де вона здобула класичну освіту. У цей період Ольга ознайомилася з класичними літературними творами, вивчала іноземні мови та історію, що допомогло їй розширити кругозір і зміцнити її національну ідентичність. Проте навіть тут Олена не забувала про народні традиції, і, як згадувала в своїх спогадах, багато часу проводила, збираючи пісні та народні оповідання.
Також у Києві Ольга Драгоманова познайомилася з українськими патріотами Миколою Лисенком, Михайлом Старицьким, Павлом Житецьким та іншими. Старший брат представив їй свого друга Петра Косача, з яким у 1868 році вона одружилася та вони переїхали до Новоград-Волинського.
Родинне оточення та перші творчі кроки Олени Пчілки
Сім’я Драгоманових мала глибокі культурні корені, що вплинуло на інтерес Олени Пчілки до літератури та фольклору. Важливим фактором у її становленні як письменниці став вплив старшого брата Михайла Драгоманова, українського історика та громадського діяча. Його ідеї про національну гідність та боротьбу за права українців стали для Олени важливим орієнтиром.
Олена також була свідком літературної діяльності батька, зокрема збору фольклору та народних пісень, що значно посилило її любов до народної культури. У дитинстві вона активно брала участь у культурному житті родини: співала з матір’ю та слухала розповіді старших про народні казки та легенди. Це сформувало її майбутні наукові інтереси в галузі фольклористики та етнографії.
Раннє оточення Олени Пчілки — родина, національна свідомість та любов до української культури — значно визначили її життєвий шлях і творчість, включаючи фольклорні дослідження, літературну діяльність та активну участь у національно-визвольному русі.
Чому Пчілка, а не Бджілка?
У 1876 році Ольга Петрівна видала працю “Український орнамент”, яка отримала позитивні відгуки від українських та європейських фахівців. Вона також перекладала твори Пушкіна, Лермонтова, Гоголя та інших. Тоді ж Ольга обрала псевдонім Олена Пчілка, що виник через те, що на Волині її називали Оленою, а чоловік, захоплюючись її невтомною працею, часто говорив: “Вона як тая пчілка працює”. Ольга також обожнювала спостерігати за бджолами на пасіці, не лише за їхню користь, а й за їхньою працьовитістю. Слово “пчілка” є традиційною формою в українській мові, архаїзмом, що використовується в народному фольклорі, на відміну від сучаснішого “бджілка”.
Діти Олени Пчілки
Олена Пчілка виховувала п’ятьох дітей, серед яких найбільш відомими є Леся Українка та Михайло Косач. Однак інші діти також мали важливе значення в культурному та науковому житті України.
- Леся Українка (Лариса Косач) — найвідоміша з дітей Олени Пчілки, видатна українська поетеса, драматургиня, публіцистка, перекладачка. Леся Українка була однією з основоположниць нової української літератури, її творчість просякнута темами боротьби за національну свободу та гідність. Вона написала численні вірші, драми, публіцистичні твори, що стали класикою української літератури. Її життя було сповнене боротьби з хворобою (туберкульозом), що не завадило їй бути активною в громадському та культурному житті.
- Михайло Косач — старший син Олени Пчілки, історик, публіцист і громадський діяч. Михайло був активним прихильником національної ідеї, виступав за розвиток української культури та науки. У 1920-х роках він став жертвою політичних репресій радянської влади, що закінчилося його арештом і засланням. Його життя було трагічним, але його внесок у розвиток української науки та культури залишив свій слід.
- Ізидора Косач-Борисова — дочка Олени Пчілки, педагогиня та науковиця. Вона була активною учасницею культурного та освітнього життя, займалася педагогічною діяльністю, підтримувала національні традиції. Ізидора залишила помітний слід у розвитку освіти в Україні.
- Ольга Косач-Кривинюк — дочка Олени Пчілки, яка була менш відома в історії української культури. Однак вона також була важливою частиною родинного кола та брала участь у культурному житті України.
- Микола Косач — син Олени Пчілки, який, на відміну від старших дітей, не залишив помітного сліду в історії. Його життя більше пов’язане з родинною діяльністю, а не з культурним чи науковим життям.
- Оксана Косач-Шимановська — молодша дочка Олени Пчілки. Вона була також активною в культурному середовищі, хоча її життя й творчість не стали такими публічними, як у старших дітей. Оксана була частиною родинного кола та підтримувала культурні традиції родини Косачів.
Таким чином, кожен з дітей Олени Пчілки мав важливе значення у розвитку української культури, наукової та освітньої діяльності, а також у формуванні національної ідентичності України.
Творчість Олени Пчілки
Олена Пчілка (Ольга Петрівна Драгоманова) стала визначною українською письменницею, фольклористкою, культурною діячкою та активісткою національного руху. Її творчість охоплює різні жанри та форми, від поезії та прози до фольклористичних досліджень. Як представниця українського національного відродження, вона поклала багато зусиль на збереження та популяризацію української культури, мови та традицій.
Фольклористика та етнографія
Одним із ключових аспектів творчості Олени Пчілки було її вивчення та збирання українського фольклору. Вона стала однією з перших, хто систематично досліджував народні пісні, казки, легенди та звичаї. Зібраний нею матеріал став важливим внеском у розвиток української етнографії та фольклористики.
Олена Пчілка була глибоко переконана, що народна культура є основою національної ідентичності, тому присвятила багато часу роботі з народними творами. Вона активно збирала та публікувала народні пісні та казки, часто працюючи над їх транскрибуванням і виданням у своїх книгах.
Творчий доробок Олени Пчілки включає численні етнографічні та фольклористичні дослідження, серед яких “Українські колядки”, “Український народний орнамент”, “Українські народні легенди останнього часу”, “Українська гумористика”, “Почерки національних типів в українській народній словесності” та інші.
Літературна діяльність Олени Пчілки
Олена Пчілка також була авторкою численних літературних творів, серед яких поезія, оповідання, есеї та драматичні твори. Вона писала переважно українською мовою, хоча іноді зверталася і до російської. Її літературна творчість в основному орієнтувалася на виховання національної свідомості та формування патріотичних настроїв серед українців.
Одним із основних жанрів, у яких працювала Олена Пчілка, була поезія. В її віршах часто оспівувалась рідна природа, родинні й побутові теми, а також боротьба за права українців. Вона була однією з перших, хто активно використовував поезію як засіб для популяризації національних ідей.
Її поезія мала на меті не лише естетичне задоволення, але й педагогічне значення. Багато з її віршів були адресовані дітям і містили в собі навчальні моменти, виховуючи в них патріотизм та любов до рідної землі.
Поезія Олени Пчілки:
- “Думки-мережанки” (збірка поезій 1886)
- “Світло добра і любові” (1888)
- “Соловїний спів” (1889)
- “За правдою” (1889)
- “Українські колядки” (1876)
Дитячий журнал над яким працювала Олена Пчілка
У 1908 році Олена Пчілка започаткувала видання дитячого щомісячного журналу “Молода Україна”, який став важливим додатком до літературно-педагогічного часопису “Рідний край”. Цей журнал мав на меті виховання українських дітей на засадах патріотизму, любові до рідної культури та національної гідності. Письменниця використовувала видання для поширення української літератури серед молоді, знайомлячи її з народними казками, піснями, віршами та іншими елементами культурної спадщини.
Олена Пчілка була не лише одним із засновників, але й активно працювала над його змістом. Вона писала для журналу казки, оповідання, вірші, публікувала статті з фольклору та етнографії, а також залучала до співпраці інших українських письменників, художників і педагогів. Журнал став важливим інструментом для просування української мови та літератури серед молодого покоління в часи, коли це було особливо актуально через політичні та соціальні обставини в Україні.
Проза Олени Пчілки
Олена Пчілка також створювала літературні казки та оповідання, які стали популярними серед дітей. Її казки часто мали моральний зміст, в яких звучали глибокі національні мотиви та відчуття справедливості. Вона прагнула через прості літературні твори навчати дітей любові до рідної мови, до історії, до українського народу.
Її казки інколи базувалися на народних мотивах, однак вона надавала їм літературної форми, вносячи елементи власного бачення національної ідентичності. Важливу роль у її творчості відіграла також публіцистика, в якій вона зверталася до національних питань, обстоюючи права українців на освіту, культуру та самобутність.
Твори Олени Пчілки в прозі:
- “Сужена не огужена” (п’єса, 1881)
- “Товаришки” (1887)
- “Півтора оселедця” (1908)
- “Світова річ” (п’єса, 1908)
- “Оповідання” (збірки, 1907, 1909, 1911)
Просвітницька діяльність Олени Пчілки
Крім власне літературної творчості, Олена Пчілка активно займалася просвітницькою діяльністю, пропагуючи українську мову та культуру. Вона організовувала літературні вечори, брала участь у роботі різних культурних установ і організацій, писала статті, що пропагували необхідність відновлення національних традицій і розвиток української культури.
Важливою частиною її діяльності була робота з дітьми. Олена Пчілка багато писала для дітей, створюючи літературні твори, які вчили національних цінностей та патріотизму. Її твори були націлені на те, щоб з дитинства формувати в юних читачах відчуття національної гідності та гордості за свою землю, історію та мову.
Внесок Олени Пчілки в національне відродження України
Олена Пчілка була активною учасницею українського національного руху кінця XIX — початку XX століття. Вона підтримувала ідеї самостійності та розвитку української нації, виступала за національні права українців, за розвиток української мови в освіті, літературі та державних установах. Вона була тісно пов’язана з іншими видатними діячами того часу, такими як її брат Михайло Драгоманов, Іван Франко, Леся Українка. У її творчості часто звучали заклики до національної єдності та гідності, а також до боротьби за права українців у Російській імперії.
4 жовтня 1930 року Олена Пчілка пішла з життя. Її похорони супроводжувала тиха, малолюдна процесія. Колеги по боротьбі не змогли попрощатися — більшість з них опинилася за ґратами, а ті, хто залишився, боялися виявити будь-яку підтримку. Олена Пчілка знайшла спочинок у Києві на Байковому кладовищі, поруч з чоловіком, донькою та сином.
Цікаві факти про Олену Пчілку
Олена Пчілка була не тільки видатною письменницею, а й талановитою особистістю, яка залишила значний внесок у різних сферах культурного та громадського життя. Її діяльність охоплювала широкий спектр інтересів: від літератури та мистецтва до освіти та фольклору. Ось кілька цікавих фактів про її багатогранну особистість:
- Окрім літературної творчості, Олена Пчілка мала хист до малювання: змальовувала пейзажі, портрети та ілюструвала свої твори.
- Син Олени Пчілки, Михайло Косач, був репресований радянською владою, а її онука, Ірина Косач-Бойко, також зазнала переслідувань.
- Олена Пчілка залишила після себе багатий архів, який зберігається в Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України.
- Відзначалась великою зацікавленістю до українського фольклору та етнографії: збирала народні пісні, казки, легенди, вишивки, писанки.
- Олена Пчілка багато подорожувала Україною та за кордоном, відвідуючи Італію, Швейцарію, Німеччину, Францію та Австрію.
- Олена Пчілка виступала за емансипацію жінок, пишучи статті про важливість освіти та самостійності для жінок.
- Олена Пчілка в 1925 році стала першою жінкою, обраною дійсним членом Української Академії Наук.
- Брала активну участь у створенні перших українських дитячих садків, розробивши програми навчання та виховання для дітей дошкільного віку.
- Написала кулінарну книгу “Українська кухня”, у якій зібрала рецепти традиційних українських страв.
- Олена Пчілка переклала українською мовою твір Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері”.
- Олена Пчілка вела активне листування з українськими письменниками, науковцями та громадськими діячами.
- Олена Пчілка володіла п’ятьма мовами: українською, російською, французькою, польською та англійською, вільно читаючи та перекладаючи твори з цих мов.
- Олена Пчілка була прихильницею здорового способу життя, багато ходила пішки, займалась гімнастикою, їла здорову їжу та заохочувала своїх дітей вести активний спосіб життя.
